Заказник «Баратівка»: на деокупованій Миколаївщині планують створити ботанічну зону
-
-
>
-
>
-
>
4239
На деокупованій території Миколаївщини, в Горохівській громаді, планують створити ботанічний заказник «Баратівка».
Він з'явиться на 65 гектарах території на схилах річки Інгулець біля однойменного села.
Й екологи, й місцеві жителі говорять, що заказник не лише дасть змогу зберегти унікальну степову зону уздовж річки Інгулець, але й розвинути туристичний потенціал території.
Досліджувати територію почали ще до повномасштабного вторгнення, однак два роки війни, окупація та підрив Каховської ГЕС стали лиш додатковим приводом, аби офіційно взяти під охорону цінну ділянку миколаївського степу.
Про цінність ботанічного заказника
Ботанічну зону біля Баратівки досліджували ще до початку повномасштабного вторгнення троє науковців ― Марина Захарова, Валерій Дармостук та Ольга Сіра.
«Ці дослідження тривали кілька років ще до початку війни. Науковці періодично виїздили туди експедиціями. Робили описи лишайників, мохів тарослин. Ця територія відносно невелика у порівнянні з багатьма іншими заповідними фондами», – розповів експерт Української природоохоронної групи Віктор Скоробогатов.
На степовій ділянці біля Баратівки науковці виявили понад 130 видів судинних рослин, зокрема занесених до Червоної книги України.
«Це ковила волосиста, Лессінга, сон лучний, шафран сітчастий, тюльпан південнобузький. Дуже цінним є місцезростання тюльпана запашного (Шренка). На Миколаївщині відомо лише 25 місць, де він росте. Більшість із них, на жаль, пошкоджені або знищені через заліснення степів», – зазначив Віктор.
Всі ці знахідки – аргумент для того, аби ділянка стала частиною Смарагдової мережі – природоохоронних територій європейського значення, каже Віктор Скоробогатов.
Наслідки російської окупації, підрив Каховської ГЕС та чи підтримують місцеві жителі створення заказника
Горохівська громада, де знаходяться землі майбутнього заказника, пережила і російську окупацію з березня по листопад 2022 року, і підтоплення у червні 2023 року через підрив окупантами Каховської ГЕС.
Тоді голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що в Снігурівській та Горохівській громадах підтопило понад 270 будинків, а з сіл евакуювали понад 460 людей.
Через підрив Каховської ГЕС рівень води у громадах був вищим за 5,5 метра. Ситуацію ускладнило й те, що річки Південний Буг та Інгулець мають свої течії.
Жителька Горохівської громади Алла Ліхацька розповіла, що позитивно ставиться до рішення створити заказник.
«У нас там є багато рослин, що потрібно зберегти й досліджувати. В Баратівці ж стояли окупанти. Але найбільшої шкоди нашій громаді завдало, коли стався підрив Каховської ГЕС. Про створення заказника говорилось здебільшого між людьми, а у публічному просторі не підіймалось це питання до війни», – сказала Алла.
Інший місцевий житель Олександр Масюк впевнений, що створення правоохоронної зони зможе захистити цю місцевість від браконьєрства.
«Моя особиста думка, що це допоможе зберегти ту територію й впевнений, що це зможе стимулювати розвиток туризму у нас в громаді», – відзначив чоловік.
Також Олександр розповів, що російська окупація та затоплення громади через підрив Каховської ГЕС став випробовуванням і для людей, і для природи.
«Російські окупанти перекопали всі лісосмуги й важкою технікою порозбивали всі місцеві дороги. Під час окупації загарбникам ніяких будівельних матеріалів не доставляли, тому вирубували наші дерева в лісосмугах. Вони їх використовували для власних позицій, типу робили укріплення, туалети й т.д. У нас тут є один агрохолдинг великий, й вони навіть й половини полів ще не розмінували, лише 20% десь. У нас стало менше дерев, а це може призвести до частішання пилової бурі», – розповів місцевий житель.
Читайте також: Трактор-безпілотник для пошуку мін: як аграрії Миколаївщини відновлюють поля після росіян
Також Олександр зазначив, що місцеві жителі знаходили в річці Інгулець навіть ворожі гранати.
«Окупанти постійно обстрілювали з нашої громади Миколаїв. Ми раділи, коли бачили, що наші хлопці збивали їх снаряди. Вони також не жаліли й місцеву фауну. Російські окупанти брали гранати, прив’язували до цеглин та кидали у воду, типу щоб так здобути собі рибу», – говорить Олександр.
Також чоловік із жахом згадує й наслідки підриву Каховської ГЕС, коли рівень води в річці Інгулець піднявся на п’ять метрів.
«Я рибалкою займаюсь 20 років. Й ніколи не бачив, щоб течія з Дніпра збила власну течію Інгульця, й неслась з такою силою, що несло домівки, дерева, сараї. Стільки хламу нанесло, вони досі на березі місцями лежать. Цілий ряд сіл постраждало. Зараз рівень води, я вудочкою міряв, вже становить п'ять метрів», – каже Олександр.
На Миколаївщині екологічні збитки рахує Південно-Західний офіс Державної екологічної екоінспекції. Безпосередньо в Баратівці інспекція ще не фіксувала збитків, проте група фахівців оцінили збитки для довкілля ботанічного заказника «Івано-Кепине», що знаходиться у сусідній Снігурівській громаді за 18 кілометрів від Баратівки, й де так само тече річка Інгулець.
Начальниця відділу державного екологічного нагляду та контролю природнозаповідного фонду та рослинного світу Миколаївської області Інна Кривко розповіла, що через підрив Каховської ГЕС затопило три гектари із 25 ботанічного заказника «Івано-Кепине».
«Якщо говорити про збитки, то в Івано-Кепиному вони склали 489 837 288 гривень. Ми бачили після підтоплення, коли зійшла вода, чорні кущі й рослинність, на гілках кущів були залишки риби, бачили й мертвого зайця», – резюмувала екоінспекторка.
На якій стадії створення заказника «Баратівка»
Ініціатором створення заказника виступила Українська природоохоронна група. Лист-клопотання відправили до обласного управління екології у серпні 2023 року. У березні 2024 року Горохівська громада створення «Баратівки» підтримала.
«За законодавством, якщо заказник буде національним, то лист відправляється до Міндовкілля. Якщо, як у нашому випадку, місцевого чи регіонального значення, то до ОВА. Обласна адміністрація, своєю чергою, передає клопотання до землевласника, тут ― до місцевої територіальної громади, Горохівської. При цьому лише місяць йде на те, щоб обласна адміністрація розглянула це клопотання», – відзначив експерт природоохоронної групи.
За словами Віктора, прямої комунікації з представниками громади не було. Все спілкування відбувається через офіційну електронну пошту.
«З одного боку, це ціла бюрократична процедура. Але ми стараємось налагоджувати зв’язок із громадами. Й робити так, щоб створення заказника чи заповідної зони йшло паралельно з висвітленням цієї теми. Буває так, що місцеві жителі навіть не в курсі, що в їхній громаді буде якийсь заказник. Це не означає заборону проходу, це просто територія, яка буде охоронятись та рослинність, яку не можна знищувати, – сказав Віктор.
Після того, як Горохівська громада погодилась на заказник, треба підготувати проєкт його створення. Після цього оголосити про нього мають у Миколаївській обласній раді.
За словами постійної комісії облради з питань екології, охорони довкілля, туризму й рекреації Алли Ряжських, наразі на проєкт заказника потрібні кошти, але вдалось знайти певний механізм, який дозволить пришвидшити процес.
«Ми знайшли консенсус, щоб не затягнути процес. Українська природоохоронна група допоможе з розробкою проєкту заказника безплатно», – повідомила Алла Ряжських.
Варто зазначити, що попри війну, на Миколаївщині з початку повномасштабного вторгнення створили шість нових заповідно-природних об'єктів. Загальна їхня площа становить 287 гектарів.
∗∗∗
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю СІД Медіа Груп і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
